Вживання шпинату – своєрідний лайфхак для тих, хто стежить за правильним харчуванням: з одного боку, він всебічно корисний, з іншого, має мінімальну калорійність, не заважаючи їсти й те, що просто подобається. Шпинат містить чимало вітамінів та необхідних для функціонування організму речовин, і все ж навіть цей зелений листовий овоч також може мати й негативний вплив на здоров’я. Та про все по черзі.
Користь шпинату
Перш за все, шпинат допомагає стримувати розвиток хронічних захворювань, тож, у певному сенсі, подовжує молодість. Ця рослина зменшує ризик утворення ракових пухлин, адже водночас нейтралізує канцерогени та припиняє проростання кровоносних судин, що живлять новоутворення.
У шпинаті також присутні речовини, відповідальні за зниження рівня цукру. У здорової людини цей продукт просто покращує обмін речовин, тоді як у діабетиків, для яких високий вміст цукру в крові є постійною прямою загрозою, досягається ефект послаблення негативних симптомів. Завдяки високому вмісту триптофану шпинатом можна побороти й гіпоглікемію, коли в крові, навпаки, замало цукру.
Зелень цінна ще і як джерело клітковини. Вживання шпинату допоможе очистити організм від шлаків та токсинів, що накопичуються в кишківнику. Враховуючи, що рослина та страви з неї мають дуже невисоку калорійність (близько 20 ккал на 100 г), вживання шпинатних салатів є ще й способом схуднути.
Залізо – чи не головний мінерал у складі шпинату, при чому дуже цінний. По-перше, при нестачі заліза страждає весь організм, адже клітини недоотримують належний кисень, по-друге, ефективне забезпечення волосяних фолікулів киснем дозволяє зупинити облисіння.
Попри низьку калорійність, шпинат містить численні амінокислоти, корисні для набору м’язової маси та підтримки її кількості на стабільно високому рівні.
Значний вміст вітаміну Е справляє загальний омолоджувальний ефект: він та інші антиоксиданти в складі рослини захищають тканини від атак вільними радикалами, а отже, запобігають появі хронічних хвороб та забезпечують ідеальний стан шкіри, волосся, нігтів.
Присутній у зелені вітамін С (а точніше, аскорбінова кислота) сприяє утворенню колагену. Всупереч стереотипам, ця речовина має не лише косметичний ефект: в організмі вона відповідає за міцність та еластичність судин, тож її значення складно переоцінити.
Додавати шпинат до повсякденної їжі варто через те, що в ньому присутні й інші вітаміни, а також безліч мінералів, включаючи магній, калій, цинк. Сповнений він і складнішими поживними речовинами, наприклад, в ньому є фолієва кислота, відповідальна за ріст клітин, а також лютеїн, який допомагає зберегти гостроту зору.
У яких випадках не варто вживати шпинат?
Присутність у шпинаті щавлевої кислоти означає, що організму буде важче засвоювати кальцій і залізо, а значить, навіть при збалансованому харчуванні може спостерігатися дефіцит цих елементів, необхідних для здоров’я кісток та ефективного кровотворення. Ось такий парадокс: шпинат слід вживати як джерело заліза, і він же заважає його засвоювати.
Прагнучи приготувати щось смачне зі шпинатом, пам’ятайте, що в ньому чимало клітковини, тож не слід обирати рецепти, де й інші інгредієнти мають таку ж характеристику. Якщо клітковини забагато, а це ще й незвично для вашого організму, наслідки проявлять себе у формі спектра симптомів розладу травлення.
Пурини в складі шпинату небезпечні відразу у двох аспектах: вони сприяють утворенню каменів у нирках та сечовому міхурі й сприяють розвитку артриту.
Шпинат посилює згортання крові, отже, несумісний із препаратами, що її розріджують.